“джури козака швайки” характеристика санька і грицика санько грицик соціальне становище єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і прихисток по черзі жителі села. чим займалися у воронівці наглядав за курчатами пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай петрик риси характеру мрійливий, спокійний, розважливий жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий виняткові здібності неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати має зіркі очі. не дає себе одурити друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом воронівкою. самостійні, наполегливі, сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні; володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються. «ми не діти, – набурмосився грицик. – ми з лука вміємо стріляти, правда ж, саньку? і на шаблях б’ємося. і підкрадаємося так, що ніхто й не побачить». ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.
“джури козака швайки” характеристика санька і грицика санько грицик соціальне становище єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і прихисток по черзі жителі села. чим займалися у воронівці наглядав за курчатами пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай петрик риси характеру мрійливий, спокійний, розважливий жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий виняткові здібності неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати має зіркі очі. не дає себе одурити друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом воронівкою. самостійні, наполегливі, сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні; володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються. «ми не діти, – набурмосився грицик. – ми з лука вміємо стріляти, правда ж, саньку? і на шаблях б’ємося. і підкрадаємося так, що ніхто й не побачить». ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування.