Разобрать твiр михайла старицького
не згадуй.
не згадуй, мій друже, мій милий,
не жур мого серця ти вкрай:
давно занесли уже хвилі
у море безоднє наш рай.
не можна, несила, коханий;
минуле вернути назад -
ми тільки здратуємо рани,
що кожен загоїти б рад.
розтатись не зважимо духу,
а щастя зламали самі
не треба ж ні слова, ні руху -
ми будьмо, як камінь німі;
бо й серце розбите, недуже,
мов камінь у грудях,
не згадуй же, голубе - друже,
того, що не може ожить.
мета,идея,тема,фразеологизмы,епитет,метафора