Повідомлення про бароко як добу і художній напрям у європейській літературі і мистецтві​

Бароко (від італ. Ьагоссо — вибагливий, химерний, перлина неправильної форми) — художній напрям у європейській культурі й мистецтві XVI ст. (в Італії) до кінця XVIII ст. Батьківщина бароко — Італія (Рим, Мантуя), меншою мірою Венеція і Флоренція (тут є перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі).

Засновник бароко в Італії —

Мікеланджело Буонарроті.

Головну увагу мистецтво бароко приділяло пристрастям і відчуттям людини, поєднанню реального та уявного, бажанню насолоджуватись дарунками життя, мистецтва й природи.

Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність.

Провідною ознакою XVII ст. стає бурхливий розвиток не тільки літератури, а й науки та техніки. Наука відокремлюється від інших сфер духовної діяльності людини, зокрема і від художньої творчості. Для того щоб уявити досягнення в різних галузях тогочасної науки, досить пригадати такі імена, як Галілей, Ньютон, Декарт, Кеплер. Водночас XVII ст.— це період подальшого активного поширення світових релігій, серед них і християнства.