Порівняльна характеристика вишневецького и кривоніса

Ярема (Єремія) Вишневецький — головний герой роману Івана Нечуя-Левицького, князь, історична постать, зрадник православної віри і свого народу. Провідними рисами характеру Яреми Вишневецького є гордовитість і пиха. Вже на перших сторінках роману юний Єремія постає людиною, яка не терпить чужої опіки, вищих за себе і яка у зовні привітній поведінці з челядниками приховує потайне глузування з них. «Насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа», – так характеризує його патер Вінцентій при першій зустрічі. Навчання в Єзуїтському колегіумі ще дужче розвинуло зарозумілість і пиху молодого князя, переконавши його у власній месіанській місії навіть силою навертати «темну українську масу», «тих темних товаряк» до католицизму, до Польщі і польської мови. Пізніше перебування за кордоном в Європі змусило його критичним поглядом придивитись до життя своїх багатих та уславлених предків, чий палац йому видався чистісінькою конурою. Прикладом зверхності є кепкування з навколишньої знаті, зокрема зі свого друга по навчанню Домініка Заславського. Навіть при виборі майбутньої дружини Вишневецький керується думкою, наскільки така пара сприятиме його славі. Суттєвою рисою характеру героя є егоїзм. Це найкраще гається у його стосунках з дружиною, якам його любов порівнює з холодним залізом. Досить переконливим прикладом егоїзму, навіть егоцентризму є відношенн князя до Тодозі Світайлихи. Здається , що таке високе почуття як кохання, повинно змінити людину, однак він залишається таким же. «Не будеш до мене ходити та мене любити, я пошматую тебе, щоб твоя краса нікому не дісталась по віки вічні…» – ось таке самолюбство, нахабство керують цією людиною. Характерною рисою вдачі Яреми є жадоба до багатства, прагнення стати найбагатшим на всій Україні і Польщі. «Моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо. Он де моя сила ». Про вперте бажання збагатитись свідчить захоплення князем чужих маєтностей силою, за що поляки його зненавиділи. Протягом роману простежується і така риса вдачі, як жорстокість. Заради своєї мети він знищить всіх, хто йому перешкоджає. Найкраще про жорстокість і знущання над людьми свідчать його сни, які за криваві злочини не дають спокійно спати. Ненависть до України і козацтва теж простежується в характері Єремії. Його фраза: «Нехай гине Україна з козаками», – неодноразово зустрічається в творі. За що ж ненавидів козаків Єремія? Він прекрасно знав і розумів, що лише козаки і хлопи можуть змінити його долю, можуть скинути його владу. Ця риса тісно переплітається з боягузтвом. Важко уявити його боягузом, однак він боїться. Звістка про похід Хмельницького була для нього страшна: «І ця страшна міра злякала його і в одну мить запаморочила йому памороки. Він сидів блідий, аж жовтий, закинувши голову на крісло, і неначе почував, ніби хтось встромив йому ножа у самісіньке серце ». Крім цих рис, Єремії Вишневецькому були притаманні і другорядні, які ви підготуєте на наступний урок. Отже, Єремія Вишневецький – нащадок славного роду, міг, маючи всі дані, прославити свою землю, а не бути проклятим. «Князь Єремія Вишневецький» образ Максима Кривоніса Антиподом Вишневецького виступає Максим Кривоніс, і кожен з власних позицій бачить майбутнє України. Якщо перший не любив Україну за демократизм і вважав, що «козаків, їх гетьманів, усю Україну треба знищити і вбити на смерть», то Кривоніс є виразним представником української ідеї, він хоче бачити рідну землю вільною від шляхетського панування і спрямовує на цю боротьбу всі сили й засоби. Максим виступає умілим організатором і розважливим політиком, який може захопити людей своїми ідеями, повести за собою. «Князь Єремія Вишневецький» образ Гризельди Вибір майбутньої дружини припадає на Гризельду Замойську, цим шлюбом він укріплює зв’язки з польськими магнатами і прагне підсилити свою славу. Сама ж Гризельда відчуває, що любов чоловіка не палка і пристрасна, а холодна і виважена.