Перекажіть докладно твір, будьласка, не вживаючи діалоги Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства й тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей. Запам’яталася мені легенда-переказ, яку ще в дитинстві оповідали мама. Привчаючи щоранку до «Отченашу», ненька казали.» Молися святому Миколаєві, бо він Чудотворець. Ось як допоміг він одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Микола зустрів дитинча, що било поклони й приказувало:

— Це тобі, Боже, а це мені, Боже!
— Що це ти, синку, робиш? — запитав святий Миколай.
— Богу молюся…
— А які ще молитви знаєш?
— Ніяких, нікому було навчити.
— Гаразд, це не біда, — погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь. — Аби щиро й від душі, то й ця молитва тебе від потопу. Ти не потопнеш у воді! — і пішов геть.
За кілька днів уся земля покрилася водою, лишень одна гора лишилася незатопленою. Побачив її хлопчак і пішов поверх океану.
— Ось так і врятував хлопчика святий Миколай-угод-
ник, — завершили оповідку мама. — Відтоді його й стали
називати Чудотворцем, бо він допомагає всім, хто молить
ся й вірує в Бога.
Легенда ця мені вельми сподобалася, і я ще довго вірив в її реальність, ласкаво поглядаючи на ікону святого Ми-колая, що відтворив невідомий маляр зі світськими рисами й великою бородою. Саме цей атрибут — ласкаве й добре обличчя та розкішна борода — присутній в усіх образах і переказах про Чудотворця, котрий творив на землі безліч добрих діл. Про це існує багато оповідок. Найпопулярніша з них — це про мандрівку Миколая з Касьяном. Свято Касьяна припадає раз на чотири роки — на високосний рік — 29 лютого. Саме цей факт неповаги до злого Касьяна й обігруєть-ся в багатьох сюжетах. Ось один із них.

Якось Касьян та Микола йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в багнюці. Миколай і каже:

— Давай, Касьяне, до старенькій!
— Я не можу, —»відповів Касьян. — Мої білі ризи
забрудняться…
Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота, але при цьому замастив одіж. Йдуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає:

— Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи?

— Там дорогою загрузла бабуся, — відповів Чудотворець, — то я рятував її.

— А в тебе чому чисті? — звернувся до Касьяна.

— А я не побажав бруднити.

— Гаразд, — промовив Бог, — якщо ти злегковажив святу заповідь — допомагати людям у біді, — то пам’ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий учинок відзначатимуть двічі на рік!

Qhdbhbsgfbdgff    2   18.10.2020 19:53    2