Одяг запорожців з повісті тарас бульба

Гоголь зображує побут як реєстрових, так і «охочекомонних» козаків, які биралися до війська, коли їх кликали «здобувати козацької слави». Не пов’язані один з одним козаки могли за вісім днів зібрати таке військо, яке не міг зібрати польський король через рекрутські набори. Після походу козаки знову ставали тими, ким були, — рибалили, варили пиво, торгували чи працювали на землі. «Не було роботи, якої б не знав козак», — стверджує Гоголь. Змайструвати воза, наробити пороху, справити ковальську або слюсарну роботу — все це було для козаків знайомими справами. Вміли козаки і відпочивати: гуляли, пили так, «як може один тільки руський». За повістю Гоголя можна вивчати історію козацьких імен, яких письменник наводить дуже багато: Печериця, Козолуп, Долото, Кирдяга, Густий, Ремінь, Підсишок, Бородавка, Колопер, Шило, Метелиця, Закрутигуба, Вертихвіст, Ку-кубенко, Покотиполе, Писаренки, Вовтузенки. Найвища хвала їм з вуст Бульби івучить так: «Добрі були козаки!»