Назвіть відомих фольклористів,письменників,діячів культури,які досліджували українські народні думи.

Наприкінці  ХІХ  ст.  виходять  "Народні  українські  пісні"
   О.Гулака-Артемовського,  „Нова  збірка  народних малоруських приказів,
   прислів'їв,  примовок  і  загадок"  М.Костомарова, „Свадебные
   песни в Лубенском уезде Полтавской губернии" В.Милорадовича ,
   „Сказки,   пословицы   и   т.п.,   записанные  в  Екатеринославской  и Харьковской   губерниях"   І.Манжури,   „Этнографические
   материалы,  собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях".
   Визначною  подією в галузі збирання пам'яток стало видання фольклорних матеріалів   етнографічно-статистичної  експедиції  в  Західно-Руський край.  Керівником  експедиції  був  видатний  український  етнограф  і
   фольклорист П.Чубинський.  Результат  плідної  роботи експедиції - сім 
   томів   (9   книг)   праць   етнографічно-статистичної   експедиції  в
   Західно-Руський край".
   Значну    роботу    з    питань    збирання,    обробки    й   видання 
   фольклорно-етнографічних  матеріалів проводив Південно-Західний відділ
   РГТ.  У  двох томах „Записок Юго-Западного отдела императорского РГСГ" виданих відділом, було вміщено праці 
   М.Драгоманова,  В.Антоновича, П.Чубинського, Ф. Вовка (Волкова) та ін.
   При Львівському науковому товаристві ім. Т.Г.Шевченка була
   створена  Етнографічна  комісія,  яка видавала "Етнографічний вісник", 
   "Матеріали до українсько-руської етнології" та ін.
   Серед  фундаторів фольклористики - О.Потебня, І.Франко, М.Грушевський, М.Драгоманов,   І.Рудченко,   Леся   Українка,  Т.Шевченко,  В.Гнатюк, Ф.Колесса,  К.Квітка,  М.Сумцов  та  ін. Своєю працею вчені-етнографи, фольклористи,    письменники   утверджували   відчуття   повноцінності українського  народу,  заохочували  громадськість  до  знань  про свою історію, культуру, традиції.