Моєю улюбленою легендою є притча "Про Вавилонську вежу" Багато людей жило на землі. Всі говорили однією мовою, І задумали вони побудувати високу, аж до неба, башту, щоб прославити себе. Бог, побачивши, що люди заради гордині своєї взялися за не-і угодну йому справу, зробив так, що будівельники стали розмовляти різними мовами, не розуміючи один одного. Довелося їм покинути будову й розбрестися в різні боки. Башта з часом розвалилася, а місто назвали Вавилоном, тобто «змішанням».