Мої враження від твору кассандри

Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки «Кассандра». В поемі розглядається проблема поетики імен власних в цій драмі.
Кассандра – пророчиця. Кассандра вірить у Долю, темну і страшну богиню, сліпу, невблаганну, що не знає ні жалю, ні ласки. Проте було б наївно на підставі всіх цих і подібних місць драматичної поеми говорити за те, що вона перейнята містичними настроями. Це можна було б твердити лише в тім разі, коли б пощастило довести, що настрої ці йдуть від самого автора, а не являють собою предмет об’єктивного художнього змалювання. Бо ж не могла Леся Українка, малюючи Кассандру, змусити її заперечувати існування богів і раціоналістично тлумачити свої пророцтва. Звичайно, образ Кассандри великою мірою усучаснений; але в цій модернізації поетка спинилась там, де вдержало її художнє чуття.