Лист до митька з твору "митькозавр з юрківки"

Добрий день, Митько! Пише тобі зовсім незнайома дівчинка, яка прочитала повість Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера». Мені дуже сподобалися ваші пригоди і те, як ти із своїм другом поводився у різних ситуаціях. Я побачила, що ти з Сергієм справжні товариші і романтики. Ти був настільки доброзичливий та довірливий, що повірив розповіді місцевого старшокласника Василя про чудовисько з лісового озера. Саме біля цього озера тебе з Сергієм оселила бабуся. Ти молодець, що не злякався цієї розповіді і вирішив будь-якою ціною зловити його або хоча б побачити химеру. Ти виявив неабияку кмітливість у виготовленні пасток для химери. І ти, і Сергій проявили незвичайну наполегливість під час нічних чергувань у очікуванні чудовиська біля озера. А коли тобі було страшно, ти не соромився у цьому зізнатися, чим ще раз підтверджував свою сміливість: «І я боявся. Аж тремтів». «Лізти хотів, але боявся – страх один».Ти цілий місяць відчував себе дослідником, шукачем і слідопитом. Вдень, коли не треба було чергувати біля лісового озера, ти разом із Сергієм бігав у сільську бібліотеку для того, щоб якомога більше дізнатися про доісторичних істот, які могли жити у воді. Бабуся не могла вами нахвалитися: «Тихі, сумирні, слухняні, посидючі. А книжки як люблять! Це ж щастя – таких діточок мати».Ти сміливий, бо не побоявся лізти у нічне озеро на порятунок, ще не знаючи про те, що це був Василь. Ти дружелюбний, добрий та доброзичливий, бо не розізлився і не образився, що химера лісового озера – лише вигадка старшокласника. Ти навіть подякував Василя за те, що він влаштував вам такі незвичайні канікули. Та й не засмутився ти, що ви прогаяли так багато часу і ще не знайшли ні однієї комахи для шкільної колекції. Ти знав, що у вас з Сергієм ще багато часу – цілих два місяці для того, щоб виконати завдання вчительки і насолодитися літнім відпочинком.Мені б дуже хотілося приймати участь у твоїх із Сергієм пригодах і мати таких друзів, як ти. Хоча ти й вигаданий персонаж, але я впевнена, що і в реальному житті існують такі ж сміливі, добрі і романтичні хлопчики.Дякую тобі за хвилини цікавих пригод, які я пережила, читаючи оповідання, і за ті уроки доброти, які те мені надав.Усього тобі найкращого і прощавай!