Літературний паспорт цього вірша Задощили дощами дощі, Мов хто вилив вщерть сповнені відра. Не дощіть, не дощіте, не йдіть, Не впірнайте в обійми до вітру. Не мрячіть, не висіть, не стучіть Тихим смутком в зажурену шибку, Не квиліть, не стогніть, не бриніть, Мов невміло настроєна скрипка. Не ідіть, не ідіте, не йдіть, Не шепчіть, не шуміть, не ридайте. Зачекайте, дощі, не біжіть Мокрим брудом вечірнім асфальтом. О. Самаруха

tanyagag tanyagag    3   13.12.2021 12:56    0

Другие вопросы по теме Українська література