Козацькому роду нема переводу есе

Зі святом Покрови збігається святкування Дня українського козацтва. Для козаків Богородиця Діва Марія була найбільшим значущим образом. Вони вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю – вважали заступницею і покровителькою. На Січі запорожці збудували церкву на її честь. До речі, саме цього дня козаки збирали Велику раду, де обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Запорожці настільки глибоко й щиро шанували образ Божої Матері й вірили в її силу, що навіть після того, як Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ, вони, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу. Рятуючись від постійних нападів сусідів та набігів кочовиків, чоловіки гуртувалися для захисту своїх земель. На цьому тлі виникло козацтво, утворилася Запорізька Січ, а згодом івласна держава – Гетьманщина.

У найтяжчі часи іноземного поневолення козацтво виступало справжнім захисником рідного терену й оборонцем державницьких традицій України. Саме перший потужний спалах відродження нашої державності припав на Козацьку добу. На початку 17-го століття козаки наводили страху на сусідів, успішно громили турків-татарів на морі й повстали проти поляків, вимагаючи незалежності.

В Україні не знайдеться людини, яка не знала б про козаків. Козак у нашій культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї всього нашого народу.

Нині Кремль видає за «козаків» ряджених прихвостнів, крадучи українську історію. Та справжніми козаками сьогодні є мужні українські воїни, які боронять нашу державу від російського агресора на Донбасі.

Тож не скорилася ворогам Україна! Не перевелися іще козаки! Вони захищають свій ріднийкрай.