Кому Цей рядок присвятив Андрій Малишко: Уже давно немає тієї кузні,
Що дихала блакитно-червонястим
Рясним вогнем з дубового вугілля
І молотом дзвеніла день при дні.
І коваля немає...
А син Іван забрав отой вогонь
І перелив у літери залізні
Любові й смутку...
До ть будь ласка, ів.