Благо Вітчизни залежить від релігійно-морального рівня українського народу, реалізації в життя вчення Христа. Що означає служба Богу разом зі службою Батьківщині? Це означає, що добробут Вітчизни має бути заснований на принципах християнства. Так розуміли життя кращі люди Київської Русі. Ця традиційна мета, як ясна зірка на небі, повинна сяяти і перед нашими сучасниками.
Ці неминущі ідеї були викладені видатними мислителями і педагогами протягом XVIII — початку ХХ століть, у часи, коли були ще міцні духовні начала і традиції. А чи є можливість сьогодні, на початку третього тисячоліття, у століття індивідуалізму та егоїзму, реалізувати ці вічні цінності? У наш непростий час, коли світ проповідує погляди матеріалістичні, чужі християнству, тим більше ми повинні рішуче й наполегливо захищати й утверджувати християнські принципи.
Насамперед, християнський вихователь в сьогоднішньому світі, орієнтованому на цінності матеріальні, егоїстичні, повинен поставити акцент на любові. Бо скільки б ми не працювали над доброчесним життям підростаючого покоління, без акценту на любов ми мало чого досягнемо, і все виховання буде дуже крихким та уразливим, замість того щоб стати твердим і непереборним, чим воно й повинно відрізнятися від виховання світського, бездуховного. Християнське виховання — це виховання внутрішнього світу людини, яка живе по совісті, а світське виховання має на меті зміну тільки зовнішнього світу людини, яка не долає своєї самотності, свого егоїзму. Тому християнське виховання в сучасному світі має стати школою нової людини, яка абсолютно відрізняється від людини цього світу. Воно повинно вчити любити, жити любов’ю, в якій перебувають всі чесноти і яка є їхнім джерелом.
Пояснення:
Якщо говорити про зовнішні умови, які існують в Україні сьогодні для підвищення цінності християнства в житті нашого народу, то тут треба докласти багато зусиль. Адже як можна розділити, відокремити і поділити духовність, моральність, віру, милосердя, світогляд, любов та інші святині? Чи можна це зробити в реальному житті, і найголовніше: чи потрібно це робити? Як бачимо, попереду ще дуже довгий і досить складний шлях для забезпечення всіх умов становлення християнських та моральних цінностей в житті наших сучасників та нащадків.
Благо Вітчизни залежить від релігійно-морального рівня українського народу, реалізації в життя вчення Христа. Що означає служба Богу разом зі службою Батьківщині? Це означає, що добробут Вітчизни має бути заснований на принципах християнства. Так розуміли життя кращі люди Київської Русі. Ця традиційна мета, як ясна зірка на небі, повинна сяяти і перед нашими сучасниками.
Ці неминущі ідеї були викладені видатними мислителями і педагогами протягом XVIII — початку ХХ століть, у часи, коли були ще міцні духовні начала і традиції. А чи є можливість сьогодні, на початку третього тисячоліття, у століття індивідуалізму та егоїзму, реалізувати ці вічні цінності? У наш непростий час, коли світ проповідує погляди матеріалістичні, чужі християнству, тим більше ми повинні рішуче й наполегливо захищати й утверджувати християнські принципи.
Насамперед, християнський вихователь в сьогоднішньому світі, орієнтованому на цінності матеріальні, егоїстичні, повинен поставити акцент на любові. Бо скільки б ми не працювали над доброчесним життям підростаючого покоління, без акценту на любов ми мало чого досягнемо, і все виховання буде дуже крихким та уразливим, замість того щоб стати твердим і непереборним, чим воно й повинно відрізнятися від виховання світського, бездуховного. Християнське виховання — це виховання внутрішнього світу людини, яка живе по совісті, а світське виховання має на меті зміну тільки зовнішнього світу людини, яка не долає своєї самотності, свого егоїзму. Тому християнське виховання в сучасному світі має стати школою нової людини, яка абсолютно відрізняється від людини цього світу. Воно повинно вчити любити, жити любов’ю, в якій перебувають всі чесноти і яка є їхнім джерелом.
Пояснення:
Якщо говорити про зовнішні умови, які існують в Україні сьогодні для підвищення цінності християнства в житті нашого народу, то тут треба докласти багато зусиль. Адже як можна розділити, відокремити і поділити духовність, моральність, віру, милосердя, світогляд, любов та інші святині? Чи можна це зробити в реальному житті, і найголовніше: чи потрібно це робити? Як бачимо, попереду ще дуже довгий і досить складний шлях для забезпечення всіх умов становлення християнських та моральних цінностей в житті наших сучасників та нащадків.