Характеристика захару беркуту і тугару вовку з твору і франка захар беркут

Один iз найвiдомiших творiв Iвана Франка названий за iм'ям його головного героя 
Захара Беркута, який постає перед нами втiленням совiстi та розуму 
тухольськоï громади часiв монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь. 
Сивий дев'яностолiтнiй старець, "мов стародавнiй дуб-велетень", "поважний 
поставою, строгий лицем, багатий досвiдом життя i знанням людей та обставин, Захар 
Беркут був правдивим образом тих давнiх патрiархiï), батькiв i провiдникiв 
цiлого народу, про яких говорять нам тисячолiтнi пiснi та перекази". Тому тухольцi 
неспроста обрали його ватажком, довiривши своє життя i безпеку мудрому досвiду 
голови старiйшин. 
Вони знали, що громада для Захара Беркута була всiм: i його свiтом, i метою його 
життя. Вiн вiддає рiдним односельцям своï знання, сили i здоров'я, бо 
вiдчуває за них власну вiдповiдальнiсть. Для тухольськоï громади вiн 
- i садiвник, i пасiчник, i лiкар, i розумний порадник, i чесний суддя, i 
дбайливий батько, i вожак, i далекоглядний пророк. Навiть у страшний час особистих 
випробувань Захар надає перевагу громадським iнтересам. Його батькiвське серце 
ридає над долею рiдного сина-кайданника, а розум захисника громади диктує iнше, 
тому вiн рiшуче вiдкидає думку цiною вигоди для ворога повернути синовi волю. 

Мене дуже вразила глибока мудрiсть Захара Беркута, що, здається, увiбрала в себе 
риси народноï мудростi украïнцiв. Глибоко розумiючи небезпеку для 
Карпатськоï Русi, вiн радить навколишнiм сусiдам скинути "з себе тi пута" i 
стати на смертельну боротьбу проти ворога. Його розсудливiсть допомагає громадi 
перемогти завойовникiв i врятувати своє життя пiд час боротьби з ними. 

Постать Беркута у цей перiод нагадує менi казкових героïв, якими сповнена 
украïнська народна творчiсть. Мужнiй, сильний i мудрий, вiн не знає спокою, 
поки односельцi перебувають у страшнiй небезпецi. Здається, вiн навiть забуває про 
себе, про особисте життя, вся його воля i мужнiсть скерованi на до громадi. 

Жодного разу вiн не покривив душею, бо чеснiсть i поряднiсть є основою його 
вчинкiв. Якщо в мирному життi старий Беркут виступає справедливим суддею, то у 
лихi часи небезпеки i боротьби ця чеснiсть допомагає йому гiдно витримати 
випробування, породженi безжалiсною монголо-татарською навалою. 
Найбiльше менi хотiлося б видiлити ту далекогляднiсть Захара, без якоï, 
мабуть, не було перемоги тухольцiв. Готуючи оборону рiдноï землi, мудрий 
голова старiйшин передбачає, що недобитий ворог принесе страждання iншим, i 
заклинає до єдностi всiх сусiдiв, аби знищити нападникiв. Саме ця iдея єдностi i 
патрiотизму стає головною у повiстi. I ця iдея була спрямована I. Франком не 
тiльки в сучасне, але й у майбутнє. Проникаючи крiзь завiсу вiкiв, мудрий Захар 
Беркут провiщав грядущим поколiнням: "Щаслив, кому судилося жити в тi днi! Се 
будуть гарнi днi, днi веснянi, днi вiдродження народного! " 
Менi хочеться вклонитися мудрому Беркуту та його словам. Бо його життя 
- це приклад для нас, а пророцтво своє вiн залишив i нам. Саме до своïх 
нащадкiв, до нас, вiн звертався у своïх мрiях, на нас покладав своï 
найкращi сподiвання. ось беркут