Хіба ревуть воли як ясна повінь?

Відповідь:

Завдання цікаве, з трішки філосовських нахилом. Я спробую висловити своє особисте враження, але буду дуже рада почути й думки інших))

Щодо сучасних проблем: читаючи цей твір, у мене складалося враження, що минають роки, навіть століття, а проблеми у нашого народу майже не змінюються. Наприклад,

Доля Мотрі (матір Чіпки) і її проблеми  мені дуже нагадують проблеми будь-якої жінки, яка працювала в колгоспі за часів радянської влади, або й деяких сучасних жінок. Малих дітей залишали на когось із старших дітей або на бабусів-дідусів, тому що не в кожного була можливість віддати їх до садочку, а сьогодні не у кожному далекому селі той садочок є. Від ранку до темної ніченьки працювали такі матері на роботі, отримуючи за це копійки. А ще дуже страшну руйнівну силу має людський осуд. І нехай сьогодні вже не так відносяться до жінок, які народили дітей поза шлюбом, але людський осуд або несприйнятя і в наш час не одній людині ломають долю.  

Грицько - сирота, який поневірятися по заробітках, важко працюючи, щоб заробити хоч якусь копійку на власне господарство. Скільки таких заробітчан скитається сьогодні по чужих країнах?

Правда, мені здалося, що отримати у власність землю таким чином, як його отримала Мотря,  в сучасному світі було б проблематичніше. А тим більше, не отримавши при цьому ніяких підтверджуючих документів. Зрештою, як і відібрати цю землю сьогодні було б не так легко, як це сталося в романі. А отже, у Чіпки і Мотрі був би шанс залишитися власниками землі.

7) З персонажів твору мені дуже імпонує Галя - дружина Чіпки. На мій погляд, Чіпці дуже повезло, що така чудова дівчина вірно і щиро його покохала. Це був шанс для нього від долі щось змінити у своєму житті. А от сам Чіпка мене дуже дратує. Він домашній агресор, алкоголік. Мені здається, що він не залишив своє грабіжницьке ремесло не тому, що його злидні обсіли, а тому що йому не вистачало пригод,  або як тепер кажуть про таких шукачів пригод - у нього була адреналінова залежність. З кожною сторінкою роману я сподівалася, що станеться диво і він таки зупиниться, обере чесне, тихе, спокійне, поважне життя, але ці сподівання танули як весняний сніг. Ні жалю, ні співчуття у мене Чіпка не викликає.      

Пояснення: