Мати Михайлика була звичайною жінкою, але з доброю, щирою, чистою душею. Таким же вона виховувала свого сина. Що таке жменя гарбузового насіння у порівнянні з добрим серцем і жалісливою душею ? Вона знала, що це насіння Михайлик використав не на дурницю і пустощі, що у її сина добре щире серце. То як за це можна на дитину гримати ?
Пояснення:
— Михайле, ти насiйня iз цих вузликiв давав хлопчику з голодного краю?
— Iз цих, — похнюпився я, пiдпираючи спиною дверi. Мати повела устами, з яких не сходив смуток, i довго-довго мовчала. Краще б вона почала гримати, гнiватись, нахвалятися, тодi я мав би якесь право гайнути з хати. А так хто знає, що його робити?
— То й добре, синку, що давав, — нарештi чую її голос. Вона, роздумуючи, далi вже говорить не менi, собi: — Бо хто й пособить у свiтi бiдному чоловiку, хто дасть йому скибку хлiба чи ложку борщу? Нiхто, тiльки такий самий злидар.
Відповідь:
Мати Михайлика була звичайною жінкою, але з доброю, щирою, чистою душею. Таким же вона виховувала свого сина. Що таке жменя гарбузового насіння у порівнянні з добрим серцем і жалісливою душею ? Вона знала, що це насіння Михайлик використав не на дурницю і пустощі, що у її сина добре щире серце. То як за це можна на дитину гримати ?
Пояснення:
— Михайле, ти насiйня iз цих вузликiв давав хлопчику з голодного краю?
— Iз цих, — похнюпився я, пiдпираючи спиною дверi. Мати повела устами, з яких не сходив смуток, i довго-довго мовчала. Краще б вона почала гримати, гнiватись, нахвалятися, тодi я мав би якесь право гайнути з хати. А так хто знає, що його робити?
— То й добре, синку, що давав, — нарештi чую її голос. Вона, роздумуючи, далi вже говорить не менi, собi: — Бо хто й пособить у свiтi бiдному чоловiку, хто дасть йому скибку хлiба чи ложку борщу? Нiхто, тiльки такий самий злидар.