Громадянська лірика Лесі Українки

Відповідь:

Її талант лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи жанри громадянсько-політичної лірики в контексті свідомості епохи, переконуємось, що образна думка поетеси органічно пов'язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу. Саме тому двосічні мечі і блискавиці, вогнисті пісні і дзвін кайданів, громи весняної бурі і борці-прометеїсти з'являються у творчості поетеси.

Прагнення до боротьби за свободу — один із провідних мотивів патріотичної поезії Лесі Українки. Він яскраво звучить у вірші "Contra sрem sрero!":

Я на гору круту крем'яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

У поезії злилися особисті болі й настрої з горем народу. Цей вірш, як і вся творчість письменниці, — яскраве свідчення титанічного духу Лесі Українки, яка забувала про власний біль, для визволення народу готова була виконувати найважчу працю. Поезія пройнята оптимізмом. Героїня вірша, поставивши запитання про місце особистості в суспільному житті, відкидає думку про жалі й голосіння. Викликає захват рішучість героїні позмагатися з чорними, реакційними силами:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Контрастні символічні образи "квітки на морозі", "серед лиха співати пісні", "ясна владарка темних ночей" відтворюють неволю народу і його світлі сподівання на визволення. Улюбленими образами поетеси є "зірка провідна" і "весела весна", що в різних творах сяють новими ідейно-емоційними гранями. Вірш "Contra sрem sрero!" пройнятий твердою вірою в перемогу життєдайних сил — світла над темрявою, веселої весни над лютою зимою.

Пояснення: