Українська література: Головна думка вірша Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна

Головна думка вірша "Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна"

Ответы

Усенька 18.08.2020 20:24

Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна

Мій літній поїзд зупинився знову

перед цією айстрою смутною.

І я зійшла в її казкову тінь.

«У нас дощі!» — буденно повідомив

мій чоловік. А я зітхнула: «Вдома…»

І привітала радощі прості.

Притишена до світлого piano,

десь за стіною скрипочка співала.

Я сіла в крісло до вікна лицем.

І милостиво осені кивнула,

мовляв, я вже готова. Я вернулась.

Розпочинай класичний свій концерт.

Заговорив у сутінках годинник

про те, як час проходить крізь людину

і там, за нею, — вічністю стає.

І розуму нема туди дороги.

І лиш душі меланхолійний погляд

провидить все, коли годинник б’є.

Вступає дощ… Високий і безмежний.

Заслухатись його — необережно.

Розмиє дощ той нетривкий сосуд,

в який тебе природою відлито,

яким тебе одділено од світу,

і переллє в холодний білий сум

просторів… Але годі вже печалі,

Бо нетерпляче галасує чайник.

І славословить затишок цвіркун.

І в тому всьому є спокійна сталість.

Мов за віки нічого тут не сталось.

Завжди тут бив годинник у кутку.

Завжди під ним дівчатко виростало.

В товсті косички банти заплітало.

І сутінки торкалися вікна…

Усе мина…

Але довіку буде —

твій дім, і осінь, і ласкаве чудо

концерту для дощу і цвіркуна…

1979

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Додати коментар

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.

Останні додавання

Один із тих, що впали на шляху (Степан Пінчук)

Панні в альбом

Під шумок

Поет і селянин

Пора

Потіха

Похід Хмельницького

Пролог