Герої холерики в Українській літературі + цитати, що це підтверджують.

Холериків характеризує висока нервово-психічна активність, енергійність, поривчатість рухів та дій. Вони пристрасні, але неврівноважені. Схильні до змін настрою. Мають сильну нервову систему.

В українській літературі можна гати такі приклади:

Мотря Довбишівна, "Кайдашева сім'я" І. С. Нечуй-Левицького.

"В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю", - авторський опис Мотрі.

"По обіді Мотря почала мити горшки та миски. Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горщка. Горщик завищав під ножем, наче цуценя.

— Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить, — сказала Кайдашиха.

— А як же його шкребти, щоб не було чуть! — не видержала Мотря й підняла свій твердий голос.

— Не дуже дави ножем, моє серденько любе, то горщик не буде скавучать, наче собака, що зав'язла в тину.

Мотря замовкла й кинула ніж на лаву", - приклад імпульсивності Мотрі.

Іншим припладом може слугувати Степан Радченко, "Місто" В. І. Підмогильний.

"Степан несміливо увійшов і поклав у кутку свої клунки. Нахиляючись, він крізь щілину між дошками побачив своїх сусідів за перегородкою — пару корів, що спокійно ремиґали коло ясел. Хлів — ось де він має жити! Як тварюка, як справжнє бидло! Він відчув, як шпарко кинулось його серце і кров линула до обличчя. Випроставшись, він був червоний і зневажений", - приклад емоційності Степана.