Ессе на тему "моє відноошення до михайлика" з повісті "гуси лебеді летять"

У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться писати п'єси. Спочатку Михайлик багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати. Він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. Михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. Завдяки батькам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі. Моє відноошення до михайлика таке: це дуже щіриий хлопчик, він любе природу, як його матір тай шанує батьків, як до мене, це дорого коштує. Мені здається, що Міхайліка, трохі защимляють батьки, йому подобалось, що дядько розмовляв з ним, як дорослий, Михайлик гарний хлопчик на мою думку. P.s извеняюсь за грамматику.