Діалог на тему: чому не можна брехати , 25 ів

Напевно, брехня — складне поняття. Брехня вважається пороком. Але вона потрібна людям, інакше давно зникла б з лиця Землі.

Для мене брехня — це однозначно недобре діло. Адже, якщо людина бреше мені, то він хоче ввести мене в оману. Може бути, він хоче потім мене використовувати для своїх цілей. А може, він просто хоче посміятися над «дурником». Або бреше, не подумавши, щоб від нього відчепилися. У будь-якому випадку його брехня спочатку не припускає хороших мотивів щодо мене.

Не люблю людей, яким брехати так легко, «як в калюжу дути». А я таких людей знаю, з деякими навіть один час дружив. Але недовго. З ними можна спілкуватися, але не можна дружити, не можна заводити ніякі спільні справи. Інакше потрапиш в халепу.

Якщо людині часто брешуть, а сам він такий прийом не використовує, йому варто задуматися. Може, він сам веде себе так, що йому «підносять» всякий непотріб? Те ж саме можна сказати про народ і про уряді.

Я сам іноді брехав, але зараз намагаюся робити це якомога менше. Просто є такі люди, які не хочуть чути правди. Їм, як кажуть, хоч кіл на голові теши, вони стоять на своєму помилковому думці. Є й інші — вони відразу загрожують покаранням за правду. А ось брехня в них проходить «на ура».

Знаєте, чому я ще не хочу брехати? Тому що, вимовляючи те, чого не думаю, чого немає, я вже не буду собою. Я не зможу виразити себе таким, який я є. А будувати з себе когось іншого мені нецікаво.