Діалектні речення в "тіні забутих предків"?

Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись
Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягтись, бовтались в нім, як двоє лісних звірят, що не знають, що таке сором. 
  Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню. 
 Марічка любила, коли він грав на флоярі.