чому так виходить, що розбійника, опришка Пинтю ми сприймаємо як позитивний персонаж? Яким чином автор нас у цьому переконує? Чи, може, ти так не сприймаєш його? Може, читаючи книгу, чекаєш-ніяк-не-дочекаєшся, коли цього негідника вже спіймають та повісять на радість людям?