Чому, сказати, й сам не знаю,

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

На вечоровім виднокрузі,

Де обрій землю обніма,

Нема кінця їй в темнім лузі,

Та й повороту теж нема.

Кудись пішла, не повертає,

Хоч біля серця стеле цвіт,

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт.

Дощами мита-перемита,

Дощами знесена у даль,

Між круглих соняхів із літа

Мій ревний біль і ревний жаль.
ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ ПО ЦІЙ ПОЕМІ
1. Розкажи, який настрій викликала в тебе поезія. Що саме тебе в ній зворушило найбільше? Відповідаючи,
цитуй уривки

FantomLord24    2   13.05.2020 00:06    3