Чиж та Голуб Леонід Глібов

Объяснение:

Леонід Глібов

ЧИЖ ТА ГОЛУБ

Байка

Весною Чижик молоденький,

Такий співучий, проворненький,

В садочку все собі скакав,

Та якось у сільце й попав;

Сердега в клітці рветься, б'ється...

А Голуб бачить та сміється:

«А що? Попавсь — от тобі й на!

Вже, певно, голова дурна...

Не бійсь, мене б не піддурили,

Хоч як би не хитрили!

Бо я не Чижик! Ні... оце!»

Аж гульк — і сам піймавсь в сільце..

Ото на себе не надійся,

Чужому лихові не смійся!