1. Хто така Наталка? 2. Що нам відомо про її минуле? 3. Самохарактеристика Наталки. 4. Що про Наталку говорить виборний? 5. Готовність до самопожертви. 6. Особливості мови Наталки. 7. Чим цей образ захоплює читачів?
1. Головною героїнею твору є українська дівчина Наталка Полтавка, яка чекає на повернення свого коханого, без якого не живе, а тужить й місця собі не знаходить.
2. Жила вона раніше в Полтаві. Батько Терпило, понадіявшись на своє багатство, почав знайомитись не з рівнями, «заводити бенкети,— пив, гуляв і шахровав гроші», покинув свій промисел і помалу розточив усе своє добро. Розпився, почав гримати на Наталку, лаяти Петра, якого узяв за годовання, а потім і зовсім вигнав його з дому. Помер Терпило в бідноті, залишивши дружину і дочку без шматка хліба. Після його смерті Терпилиха перейшла жити у село. А Наталка чотири роки чекає Петра, від якого нема ніяких звісток.
3. «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Моє все багатство єсть моє добре ім’я».
4. «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить»
5. Наталка готова послухати матір і вийти заміж на нелюба - Возного.
6. Наталка Полтавка говорить так, як спілкувалися тоді жінки на Полтавщині, адже цей твір -- це перша драма нової української літератури, тобто живою мовою написаний.
7. Наталка Полтавка є уособленням народного жіночого ідеалу. Вона ніжна й вірна в коханні, з повагою ставиться до старших, поважає свою матір, намагається полегшити її життя. У скрутну хвилину дівчина навіть погоджується на самопожертву заради блага матері.
Відповідь:
1. Головною героїнею твору є українська дівчина Наталка Полтавка, яка чекає на повернення свого коханого, без якого не живе, а тужить й місця собі не знаходить.
2. Жила вона раніше в Полтаві. Батько Терпило, понадіявшись на своє багатство, почав знайомитись не з рівнями, «заводити бенкети,— пив, гуляв і шахровав гроші», покинув свій промисел і помалу розточив усе своє добро. Розпився, почав гримати на Наталку, лаяти Петра, якого узяв за годовання, а потім і зовсім вигнав його з дому. Помер Терпило в бідноті, залишивши дружину і дочку без шматка хліба. Після його смерті Терпилиха перейшла жити у село. А Наталка чотири роки чекає Петра, від якого нема ніяких звісток.
3. «Гріх вам над бідною дівчиною глумитись! Моє все багатство єсть моє добре ім’я».
4. «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить»
5. Наталка готова послухати матір і вийти заміж на нелюба - Возного.
6. Наталка Полтавка говорить так, як спілкувалися тоді жінки на Полтавщині, адже цей твір -- це перша драма нової української літератури, тобто живою мовою написаний.
7. Наталка Полтавка є уособленням народного жіночого ідеалу. Вона ніжна й вірна в коханні, з повагою ставиться до старших, поважає свою матір, намагається полегшити її життя. У скрутну хвилину дівчина навіть погоджується на самопожертву заради блага матері.