. Вугледобувною шахтою на адресу АТ «Житомироблпаливо» по залізничних накладних було відвантажено 60 т вугілля. При прийманні вагону на попутній станції Козятин-1 було виявлено технічну і комерційну несправність вагону, внаслідок чого він був затриманий на перевірку ваги вантажу. При перевірці вантажу встановлено недостачу вугілля в 3 т на суму 167 грн., про що 17.08.1999 р. складено комерційний акт. Актом про технічний стан вагону від 16.08.2002 р. та комерційним актом від 17.08.2002складених на попутній станції, засвідчено, що висипання вантажу не було, отже, несправність вагону виникла не під час проходження вагону. Крім того, в акті про технічний стан вагону зазначено, що несправність вагону могла виникнути при завантаженні, яке здійснювалось засобами відправника вантажу. Оскільки вантажоодержувач повністю оплатив поставлене вугілля відправнику, включаючи й вартість неодержаного вугілля, він 17 лютого 2003 р. звернувся з претензією до ДТГО «Південно-Західна залізниця» та шахти із вимогою про виплату йому суми в розмірі 167 грн. Шахтою претензійні вимоги було відхилено через те, що: 1) згідно із накладною при прийманні вантажу до перевезення його недостачі та несправності вагону виявлено не було; 2) закінчився термін звернення із претензією щодо недостачі вантажу. Перевізником же претензія була задоволена частково в сумі 83 грн. 50 коп. АТ звернулося до господарського суду із позовом до шахти та перевізника. Питання :
1. Як у цьому випадку обчислювати строк для звернення вантажоодержувача із претензією?
2. На кого покладається обов’язок визначення придатності рухомого складу для перевезення вантажу?
3. На кого з відповідачів має бути покладена відповідальність? Відповідь аргументуйте.