Приклад ситуації, в якій особа має право на захист своїх прав:

Залиття.
Коли сусід зверху передає привіт у вигляді мокрих слідів на шпалерах та стелі, слід чітко знати, як вирішити дану проблему та повною мірою захистити свої порушені права.
Спершу зазначимо, що відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Таким чином, особа, яка постраждала від залиття, має право на відшкодування їй збитків винною особою.
Якщо Вас залили, перше, що Вам слід вчинити, це звернутися до того, з вини кого Ваше житло чи інше належне Вам приміщення потерпіло затоплення. Від результату спілкування з винуватцем, а точніше – від його готовності виправити допущену ситуацію, і будуть залежати Ваші наступні дії. Ідеальною є ситуація, якщо винна особа визнає свою вину, погодиться відшкодувати завдану шкоду і не чинитиме перешкод. Проте найчастіше винуватці залиття заперечують проти грошових зобов’язань повністю або частково, не бажаючи виправляти свої помилки.
Акт залиття стане у пригоді, коли винна особа заперечуватиме проти добровільного відшкодування шкоди або зволікатиме з таким відшкодуванням.
Отже, щодо акту. Складається він представниками житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує конкретний будинок, за участі власника затопленої квартири та особи, винуватої у залитті (якщо залиття сталося з вини певної особи). В акті вказуються причина аварії на системі водопостачання, наслідки й ушкодження в результаті аварії.
Наступне, що слід зробити, - це з’ясувати, чи бажає винна у залитті особа відшкодовувати добровільно завдану шкоду та у якому розмірі. Питання визначення розміру шкоди на практиці є досить проблемним, адже, той, хто затопив, зацікавлений у його зменшенні, а той, хто був затоплений, - у збільшенні. Тому, якщо суперечка з приводу визначення розміру завданої шкоди не вирішується у порядку переговорів та узгоджень, доцільним є залучення спеціаліста для визначення розміру завданої шкоди (експерта, який, провівши спеціальне дослідження, незалежно і справедливо визначить, яка шкода була завдана в результаті залиття).
Наступним має стати відшкодування узгодженого (визначеного експертом) розміру шкоди. У протилежному випадку є підстави звертатися до суду і, надавши наявні докази, розраховувати на ухвалення судового рішення на свою користь.
Перше, що треба визначити при зверненні до суду, - це належний відповідач. Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1); особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що шкоду, завдану залиттям квартири, має відшкодовувати особа, у власності якої перебуває елемент системи водопостачання, на якому сталася аварія. Якщо ж дана аварія сталася не з вини власника, то все одно саме власник нестиме відповідальність, а у наступному він матиме право звернутися до винної особи з регресною вимогою.
Визначивши належного відповідача, слід конкретизувати позовні вимоги. В даному випадку – розмір шкоди. Звернення до суду вимагає чіткого визначення вимог, а також належного підтвердження саме даного розміру вимог. Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Врахування вищевказаних моментів є обов’язковим, якщо особа бажає, щоб суд ухвалив рішення на її користь, стягнув з належного відповідача кошти на відшкодування шкоди, завданої залиттям.