Чим на твою думку відрізняється степ i лiсостеп мiж собою

Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини.Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Ше­петівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.
Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо­вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни­зовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму.
Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісо­степу складає 75%, а на Лівобережжі — навіть 90%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох інших культур.
Степ сильно змінений людиною.
У лісостепу Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок. Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лбсь, дикий кабан, козуля, вовк, барсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини — заєць-русак, лисиця, гри­зуни (ховрашки, хом'яки, миші); із птахів — сіра куріпка, перепел. А у степуваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу­ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак­терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли