Місце дії — Центр зайнятості. У приймальну для відвідувачів, де чергує відповідальний працівник Центру, заходить жінка з підлітком. Жінка із сльозами на очах за сина:
- Розумієте, мій чоловік помер, залишивши мене із сином Тарасом і двома малюками — Олексійчиком і Михайликом. Прогодувати їх на одну мою зарплатню неможливо. Старшенького, Тараса, із школи з 10-го класу відрахували. Він пішов навчатися у вечірню школу, а вдень намагався працювати. Але все в нього щось не виходить. Попрацює тиждень-другий - і все, а то й зовсім не хотіли приймати на роботу. Ось мені знайомі люди й порадили поставити на облік у Центр зайнятості, щоб йому виплачували компенсацію - хоча б невеликі, а все ж таки гроші.
- Скільки Вашому сину Тарасу повних років?
- Так уже 15 з половиною.
- У такому разі, для реєстрації в Центрі зайнятості в статусі безробітного принесіть сьогодні свідоцтво про народження Тараса, свідоцтво про освіту, довідку про стан здоров’я і ми із завтрашнього дня поставимо його на облік на 1 рік. Якщо протягом цього часу він не влаштується на роботу, ми поновимо документи і продовжимо статус безробітного. Хочу звернути увагу на таку деталь: на підприємствах, установах, організаціях офіційно не виділяють робочі місця для неповнолітніх і Центр зайнятості не володіє такою інформацією. Тому Вам потрібно самим зайнятися пошуком роботи.
Запитання для обговорення
1. Назвіть учасників цієї ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти важливі, а які ні?
2. Якими нормами регулюється вказана ситуація? Яке питання ми повинні розв’язати?
3. Дайте оцінку рішенню працівника Центру зайнятості.