Що поєднує творчість Шопена та Лисенка
​

Об’єднати в одній програмі двох великих синів своїх народів, двох музичних геніїв – Миколу Лисенка і Фридерика Шопена – вирішила солістка Закарпатської обласної філармонії, народна артистка України Етелла Чуприк.

Миколу Лисенка називають Гетьманом української музики – через козацьке походження, блискучу освіту, багатющу творчу спадщину і гостре почуття національної свідомості. Людина високої ерудиції й енциклопедичних знань, він все своє життя присвятив музиці і педагогіці. Був піаністом-віртуозом, фольклористом, одним із перших інтерпретаторів "Кобзаря" Шевченка, фундатором музично-драматичної школи. Творчий спадок композитора складають 10 опер, фортепіанні, вокальні, вокально-симфонічні, камерно-інструментальні твори, обробки народних пісень, музика до спектаклів. Він робив все можливе і неможливе задля розвитку рідної культури.

Не менш яскравий слід в історії свого народу залишив і Фридерик Шопен. Видатного композитора і піаніста називають національним героєм Польщі, вважаючи, що його роль виходить за рамки самої музики. Надзвичайно обдарований, він з юних літ здобув звання генія і прославився ще за життя. Вимушена відірваність від батьківщини стала душевною трагедією Шопена і, безперечно, мала вплив на його творчість. Він був неперевершеним творцем мелодій, які вилилися у 2 концерти, сонати, фантазії, балади, скерцо і незліченну кількість інших музичних творів.

Микола Лисенко з’явився на музичному небосхилі вже після Шопена. Та є чимало спільного в долях цих двох геніїв: обидва були піаністами-віртуозами, великим композиторами і патріотами. Чи не тому Етелла Чуприк обрала для свого наступного масштабного проекту саме цих авторів? Адже виконавиця має на меті зіграти повний цикл фортепіанних творів.