Доброго дня, людино! Пише вам Лис, жетель лісу, в надії ,що ви почуєте мене . Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут. Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків. Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли... Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу. "-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили." Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись! P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.
Вже не перший рік, наш величний ліс служить нам домівкою, і не одне покоління тварин, виросло тут.
Згадую, як любо було мені теплими сонячними ранками, ловити сонячних зайчиків.
Та прокинувшись, я вже не побачив тих любих дерев, що до неба гомоніли...
Понівичені лежали вони , вже не шелестіло їхнє листячко, і буйні смереки підкорились, тихо впавши додолу.
"-Ліс, мій любий, рідний ліс ти став порожнім...тебе скалічили."
Людини якщо читаєш ти цей лист, якщо шануєш рідну землю, схаменись!
P.s. Не руйнуй те ,що не ти створив.