Микола вавилов дуже любив казати: "життя коротке, треба поспішати". а ще він писав: "якщо ти став на шлях ученого, то пам'ятай, що прирік себе на вічні пошуки нового, на неспокійне життя аж до самої смерті. у кожного вченого має бути потужний ген занепокоєння. він має бути одержимим". для справжнього вченого великою цінністю життя є можливість відкривати нове. як така життєва цінність може впливати на характер ученого?
с