О.А.Новіков: "Чиновник цей у колі вихованців є шанованим і строгим батьком, задоволення внутрішнє і схвалення совісті проступає в усіх його рисах". Т.Г.Шевченко називав його "батьком" "Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть!" В.Короленко: "Він перший почав писати мовою,якою говорило населення цілого краю,але якою не писали. Він зробив м”яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевим наріччям, з його легкої руки зазвучала так голосно, що звуки її рознеслись по всій Росії. На ній потім співав пісні і Шевченко." С. Стеблін-Камінський "Вся Україна з вдячністю згадає Котляревського. Кожен малоросіянин з глибини душі зітхне за ним. Дорогоцінне ім’я творця "Енеїди" збережеться надовго в нам’яті народній, подібно до звуку рідної пісні, подібно до переказів незабутньої старовини". Вадим Пассек "В особистому житті Котляревський був одвертий із своїми друзями, завжди був готовий до ближньому Під скромною простотою українця ховав душу високу і повну найніжніших і най-палкіших почуттів. Він був душею дружніх бесід, говорив розумно, весело, живо; ніхто краще за нього не передавав народних анекдотів. Вдома він був гостинним, і коли відвідували його мандрівники, він зустрічав їх привітно, але говорив дуже мало."
"Чиновник цей у колі вихованців є шанованим і строгим батьком, задоволення внутрішнє і схвалення совісті проступає в усіх його рисах".
Т.Г.Шевченко називав його "батьком"
"Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!"
В.Короленко:
"Він перший почав писати мовою,якою говорило населення цілого краю,але якою не писали. Він зробив м”яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку вважали лише місцевим наріччям, з його легкої руки зазвучала так голосно, що звуки її рознеслись по всій Росії. На ній потім співав пісні і Шевченко."
С. Стеблін-Камінський
"Вся Україна з вдячністю згадає Котляревського. Кожен малоросіянин з глибини душі зітхне за ним. Дорогоцінне ім’я творця "Енеїди" збережеться надовго в нам’яті народній, подібно до звуку рідної пісні, подібно до переказів незабутньої старовини".
Вадим Пассек
"В особистому житті Котляревський був одвертий із своїми друзями, завжди був готовий до ближньому Під скромною простотою українця ховав душу високу і повну найніжніших і най-палкіших почуттів. Він був душею дружніх бесід, говорив розумно, весело, живо; ніхто краще за нього не передавав народних анекдотів. Вдома він був гостинним, і коли відвідували його мандрівники, він зустрічав їх привітно, але говорив дуже мало."