Із давніх давен постає Питання людства: «Хто ми є?»
І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»
Про все це в 1 ми вчимо:
Як із хаосу виник світ,
І як людський почався рід.
Існує версія стара
У єгиптян про бога 2 ,
А у слов’ян же 3 -
Створив весь світ і весь народ.
Індійці ж всі, святі і грішні,
Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну
Несуть подяки словеса
За землю, й воду, й небеса.
Та добре знаємо ми з вами,
Що предка нашого 4
Господь з ребра свого створив,
До раю двері всі відкрив,
Але Адам в нім не зумів
Робити те, що Бог велів,
Віддав спокусі перевагу
Й від Бога відвернув увагу.
Отак один-єдиний вибір
До пекла й раю робить вимір.
Цікаві міфи нам античні:
Боги й герої симпатичні
З дитинства нам усім знайомі,
Їх добре знають в кожнім домі:
Зірки, планети, і квітки,
Картини, статуї, книжки —
Хто в їхніх назвах не впізна
Богів античних імена?
І знов читають залюбки
Усі: й дорослі, й малюки, —
Як щастя прагнув для людей
Титан могутній 5 ,
Як людям зменшив він страждання,
І шлях відкрив їм до пізнання
Тираноборець нескорений —
Це приклад для людей священний
Найблагородніших ідей
Й самопожертви для людей.
То ж не згасімо той вогонь
Байдужим холодом долонь!
Та звивисті людські дороги,
І запорука перемоги —
Долати безліч перешкод,
Аби радів тому народ.
І подвиги усі 6
(Аби лиш воля не зачахла
В душі людини назовсім) —
То приклад кращий нам усім!
А ще читаєм залюбки
Кумедні і смішні 7 —
Цікаві всі оті історії
Створив у формі 8
Давним-давно мудрець
9
Зашифрував мораль у ній він, щоб
У розповідках розважати,
Але водночас і повчати.
Він вчинки всі нещирі, ниці
Нам викрив в образі 10-
І в легковажної 11
Впізнаємо людські ми вади,
А Хліборобовії діти
Навчать, як в злагоді нам жити.
А потім в байці знову й знову
Звучить для нас Езопа мова,
І в алегорії тій самій
Напише Федр, а потім Бабрій.
(Причому вперше 12 напише
Свої байки у формі вірша.)
І вже немов окрема сцена
Байка встає у 13 .
У ній і Леви, і Вовки
Себе картають залюбки.
Та їх провина лиш зросла
Для кари бідного 14 ,
І розсудити все тверезо
Нам до
Якою автор скористався,
Бо в байці тій він намагався,
Аби виразніші були
Оті прості й слабкі Осли,
Й могутні Леви, й всі чумні.
(Та хворі всі вони чи ні?)
Привабливо Езопа мова
Звучить у дідуся 16 .
У тих байках сумне життя
В нас викликає співчуття,
І хочеться, щоб грубий 17-
На всі віки зовсім замовк,
І бідолашного Ягняти
Не смів щоб більше він чіпати!
І щоби байка так впливала,
Що на землі б гріхів не стало,
Й полікували б наші вади
Всі мудрі байкарів поради!
Ще насолоду від читання
І 18 оповідання
Дарують кожному із нас,
Бо розповів він без прикрас,
Чому міняв в розмові тон
Городовик- 19- ,
І як принизився 20 ,
Дізнавшися, що чин — Товстий.
І гумор весь той делікатний
Для слуху нашого принадний,
З усім ми згодні, та хіба
Так легко вичавить раба,
Який живе в душі людській
Й несе свою печать на ній,
Доки прийде різдвяне чудо
І все на краще змінить всюди…
У все це 21
вірив свято
І написав про це багато,
Натомість ми читати в змозі
Його « 22
в прозі»,
І зовсім нам всім не байдуже,
Що станеться з героєм 23 .
Ми раді, що 24
Душею ще не зовсім вмер.
Ось так на нас усіх впливає
І душу, й розум розвиває
Художній твір і його автор.
То ж варто нам читати? Варто!ДОВІДКА: Лафонтена; Осла; антитеза; Крилова;байки; алегорії; Езоп; Лисиці; Цикади; ; Тонкий; Діккенс; Різдвяну пісню;Скруджем; Ебенезер; міфах; Ра; Сокіл-Рід; Адама; Прометей; Геракла; Вовк; Чехова; хамелеон; Федр​

Із давніх давен постає

Питання людства: «Хто ми є?»

І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»

Про все це в 1 міфах ми вчимо:

Як із хаосу виник світ,

І як людський почався рід.

Існує версія стара

У єгиптян про бога 2 Ра ,

А у слов’ян же 3 Сварог -

Створив весь світ і весь народ.

Індійці ж всі, святі і грішні,

Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну

Несуть подяки словеса

За землю, й воду, й небеса.

Та добре знаємо ми з вами,

Що предка нашого 4 Адама

Господь з ребра свого створив,

До раю двері всі відкрив,

Але Адам в нім не зумів

Робити те, що Бог велів,

Віддав спокусі перевагу

Й від Бога відвернув увагу.

Отак один-єдиний вибір

До пекла й раю робить вимір.

Цікаві міфи нам античні:

Боги й герої симпатичні

З дитинства нам усім знайомі,

Їх добре знають в кожнім домі:

Зірки, планети, і квітки,

Картини, статуї, книжки —

Хто в їхніх назвах не впізна

Богів античних імена?

І знов читають залюбки

Усі: й дорослі, й малюки, —

Як щастя прагнув для людей

Титан могутній 5 Прометей ,

Як людям зменшив він страждання,

І шлях відкрив їм до пізнання

Тираноборець нескорений —

Це приклад для людей священний

Найблагородніших ідей

Й самопожертви для людей.

То ж не згасімо той вогонь

Байдужим холодом долонь!

Та звивисті людські дороги,

І запорука перемоги —

Долати безліч перешкод,

Аби радів тому народ.

І подвиги усі 6 Геракла

(Аби лиш воля не зачахла

В душі людини назовсім) —

То приклад кращий нам усім!

А ще читаєм залюбки

Кумедні і смішні 7 байки —

Цікаві всі оті історії

Створив у формі 8 алегорії

Давним-давно мудрець

9 Езоп

Зашифрував мораль у ній він, щоб

У розповідках розважати,

Але водночас і повчати.

Він вчинки всі нещирі, ниці

Нам викрив в образі 10 Лисиці

І в легковажної 11 Цикади

Впізнаємо людські ми вади,

А Хліборобовії діти

Навчать, як в злагоді нам жити.

А потім в байці знову й знову

Звучить для нас Езопа мова,

І в алегорії тій самій

Напише Федр, а потім Бабрій.

(Причому вперше 12  Федр напише

Свої байки у формі вірша.)

І вже немов окрема сцена

Байка встає у 13 Лафонтена .

У ній і Леви, і Вовки

Себе картають залюбки.

Та їх провина лиш зросла

Для кари бідного 14 Осла ,

І розсудити все тверезо

Нам до антитеза ,

Якою автор скористався,

Бо в байці тій він намагався,

Аби виразніші були

Оті прості й слабкі Осли,

Й могутні Леви, й всі чумні.

(Та хворі всі вони чи ні?)

Привабливо Езопа мова

Звучить у дідуся 16 Крилова .

У тих байках сумне життя

В нас викликає співчуття,

І хочеться, щоб грубий 17 Вовк

На всі віки зовсім замовк,

І бідолашного Ягняти

Не смів щоб більше він чіпати!

І щоби байка так впливала,

Що на землі б гріхів не стало,

Й полікували б наші вади

Всі мудрі байкарів поради!

Ще насолоду від читання

І 18  Чехова оповідання

Дарують кожному із нас,

Бо розповів він без прикрас,

Чому міняв в розмові тон

Городовик- 19 Хамелеон ,

І як принизився 20 Тонкий,

Дізнавшися, що чин — Товстий.

І гумор весь той делікатний

Для слуху нашого принадний,

З усім ми згодні, та хіба

Так легко вичавить раба,

Який живе в душі людській

Й несе свою печать на ній,

Доки прийде різдвяне чудо

І все на краще змінить всюди…

У все це 21 Діккенс вірив свято

І написав про це багато,

Натомість ми читати в змозі

Його « 22 Різдвяну пісню в прозі»,

І зовсім нам всім не байдуже,

Що станеться з героєм 23 Скруджем .

Ми раді, що 24 Ебенезер

Душею ще не зовсім вмер.

Ось так на нас усіх впливає

І душу, й розум розвиває

Художній твір і його автор.

То ж варто нам читати? Варто!