Мене теж цікавило це питання, але сформулюю трохи по-іншому - чому Холмс і його справи привабливі для читача ось уже стільки років, якщо сюжети розповідей надзвичайно прості? У самому справі, тут немає над чим ламати голову, все на поверхні, однак люди читають, перечитують і люблять Шерлока Холмса і його друга Вотсона. Напевно, тут справа в самому образі героя. Він якийсь винятковий вийшов у Конан Дойла. Хоча, адже неправдоподібний, згодні? Все-таки, тоді вперше все було, тільки починалися детективи як такі, та й багато письменників брали приклад з Конан Дойла, вчилися у нього. Та ж Агата Крісті. Згадайте її ранню річ "Вбивство на полі для гольфу". Там же буквально в очі кидаються аналогією з героями Дойла. Це потім вже вона знайшла себе і свій стиль і її герої стали тільки її. Скажу ще, що особисто для мене не тільки Шерлок Холмс є притягальним чином сищика в літературі, але без нього не обходиться.
Мене теж цікавило це питання, але сформулюю трохи по-іншому - чому Холмс і його справи привабливі для читача ось уже стільки років, якщо сюжети розповідей надзвичайно прості? У самому справі, тут немає над чим ламати голову, все на поверхні, однак люди читають, перечитують і люблять Шерлока Холмса і його друга Вотсона. Напевно, тут справа в самому образі героя. Він якийсь винятковий вийшов у Конан Дойла. Хоча, адже неправдоподібний, згодні? Все-таки, тоді вперше все було, тільки починалися детективи як такі, та й багато письменників брали приклад з Конан Дойла, вчилися у нього. Та ж Агата Крісті. Згадайте її ранню річ "Вбивство на полі для гольфу". Там же буквально в очі кидаються аналогією з героями Дойла. Це потім вже вона знайшла себе і свій стиль і її герої стали тільки її. Скажу ще, що особисто для мене не тільки Шерлок Холмс є притягальним чином сищика в літературі, але без нього не обходиться.
Пришлось переводить с русского на украинский :(