естетизм - напрям у ійському мистецтві та літературі 1880-1890-х років, який представили письменник, теоретик, історик мистецтва волтер пейтер та угру-пування поетів і художників, теоретиків літератури й мистецтва - артур саймонс,
обрі бьордслі, оскар вайльд та інші, що об'єдналися навколо журналів "жовта книга" і "савой". їхнім ідеалом мистецтва стала творчість майстрів середньовіччя і раннього відродження.
особливість естетизму полягала у тому, що він, перебуваючи поза рамками пересічної моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де "дозволене" і "недозволене" диктувалося волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів. естетизм виявив переваги художньої вигадки, уяви і майстерності художника перед копією життя. творчі здобутки митців цього напряму мали значний вплив на розвиток мистецтва xx століття, зокрема на творчість ійських і російських символістів, а також т.-с. еліота, в. вульф, м. пруста, дж. джойса.
вся естетика о.вайльда - це низка парадоксальних суджень. але естетичне вчення оскара не можна розглядати окремо від тогочасної дійсності, а отже, лицемірної вікторіанської моралі, виклик якій кинув письменник як своєю поведінкою, так і художніми творами.
естетизм - напрям у ійському мистецтві та літературі 1880-1890-х років, який представили письменник, теоретик, історик мистецтва волтер пейтер та угру-пування поетів і художників, теоретиків літератури й мистецтва - артур саймонс,
обрі бьордслі, оскар вайльд та інші, що об'єдналися навколо журналів "жовта книга" і "савой". їхнім ідеалом мистецтва стала творчість майстрів середньовіччя і раннього відродження.
особливість естетизму полягала у тому, що він, перебуваючи поза рамками пересічної моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де "дозволене" і "недозволене" диктувалося волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів. естетизм виявив переваги художньої вигадки, уяви і майстерності художника перед копією життя. творчі здобутки митців цього напряму мали значний вплив на розвиток мистецтва xx століття, зокрема на творчість ійських і російських символістів, а також т.-с. еліота, в. вульф, м. пруста, дж. джойса.
вся естетика о.вайльда - це низка парадоксальних суджень. але естетичне вчення оскара не можна розглядати окремо від тогочасної дійсності, а отже, лицемірної вікторіанської моралі, виклик якій кинув письменник як своєю поведінкою, так і художніми творами.