Повість багатопланова. Автор зачіпає важливі теми, характерні не тільки епохи початку двадцятого століття, але і є “вічними”: добра і зла, науки і моралі, моральності, долі людини, ставлення до тварин, побудови нової держави, батьківщини, щирих людських стосунків. Особливо хочеться виділити тему відповідальності творця за своє творіння. Боротьба амбіцій і принциповості в професора закінчилася перемогою гуманізму над гординею. Він змирився зі своєю похибкою, визнав поразку і скористався досвідом, щоб виправити помилки. Саме так повинен чинити кожен творець.
Також актуальна в творі тема свободи особистості і тих меж, які суспільство, як і держава, перетинати не має права. Булгаков наполягає на тому, що повноцінна людина – той, що володіє свободою волі і переконань. Тільки він може розвинути ідею соціалізму без карикатурних форм і відгалужень, які спотворюють задум. Натовп сліпа і завжди відома примітивними стимулами. А ось особистість здатна до самоконтролю і саморозвитку, їй треба дати волю працювати і жити на благо соціуму, а не налаштовувати її проти нього марними спробами насильницького злиття.
Також актуальна в творі тема свободи особистості і тих меж, які суспільство, як і держава, перетинати не має права. Булгаков наполягає на тому, що повноцінна людина – той, що володіє свободою волі і переконань. Тільки він може розвинути ідею соціалізму без карикатурних форм і відгалужень, які спотворюють задум. Натовп сліпа і завжди відома примітивними стимулами. А ось особистість здатна до самоконтролю і саморозвитку, їй треба дати волю працювати і жити на благо соціуму, а не налаштовувати її проти нього марними спробами насильницького злиття.