Враження від твору "Маргаритко, моя квітко".

Мені подобається читати підліткові книжки, але читаючи саме цю - я зрозуміла, що дивлюся на всі події очима мами, а не дівчинки-підлітка...

У цій книжці піднімаються звичайні підліткові питання: школа, друзі, родина, обов'язки, перші закоханності, витрачання-заробляння грошей, вечірки і ще дуже багато всього, що цікавить підлітків у процесі їхнього дорослішання. У цьому плані юні хлопці та дівчата дуже схожі. А от поведінка їхніх батьків - часто досить відрізняється. Одні з легкістю і довірою обговорюють з дітьми теми сексу, кохання, алкоголю чи наркотиків, друг відмовчуються або уникають таких розмов, а третім ніколи...

Головній героїні, Маргариті, можна сказати у цьому пощастило. Ні, її сім'я - геть не взірець для інших. У кожного члена родини є купа комплексів, проблем, непорозумінь, та й сама сім'я ледь-ледь тримається купи і переживає не найкращі часи... Проте батьки завжди з повагою і розумінням (на скільки це можливо) ставляться до своїх дітей. Вони готові до діалогу, хоча іноді він відбувається на підвищених тонах і з грюканням дверей... Вони уміють прислухатися, хоч і не завжди згодні з рішеннями своїх чад...

Одна із сюжетних ліній твору - любовний трикутник. Та чи дійсно це трикутник, де насправді кохання, а де "закоханість у кохання" - тут Маргарита буде розбиратися і вирішувати сама. Знову ж таки, її батьки з терпінням віднеслися до того, що протягом трьох років їхня донька зустрічалася з двома хлопцями. Вони не підганяли, не забороняли і не впливали на її вибір, хоча і не зовсім схвально ставилися до цих стосунків.

Я вважаю, що це дуже важливо, уміти приймати свою дорослу, але все ще дитину, такою, як вона є. Дати час на роздуми. Поважати її вибір. Саме тому я б рекомендувала цю книгу для прочитання не лише підліткам, а й їхнім батькам, свідомим батькам, готовим до серйозних розмов.