Євген Маланюк “Шевченко” аналіз

ітературний рід: лірика

Жанр: сонет

Вид лірики: громадянська

Ідея – возвеличення Шевченка, усвідомлення нaдзвичайної місії поетa для українсьої мови.

Провідний мотив: роль митця в національному відродженні України, полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів.

Віршовий розмір: хорей.

Римування: кільцеве( перший і другий чотиривірші), перехресне ( третій чотиривірш), суміжне (двовірш).

Художні засоби:

Епітети: „буйних майбутніх рас”, „лютий зір”, довгу ніч, садок вишневий.

У цьому творі Євген Маланюр розмірковує над важливістю постаті Шевченка в українській літературі. Для нього Кобзар – це генiальна особистiсть, нацiональний пророк, поет нацiональноï iдеï.

Ліричний герой твору – це палкий патріот, що закликає людей до державності і звеличує роль Шевченка у творенні державності.

f

Євген Маланюк “Шевченко” вірш

Не поет — бо це ж до болю мало,

Не трибун — бо це ж лиш рупор мас,

І вже менш за все — “Кобзар Тарас“,

Він, ким зайнялось і запалало.

f

Скорше — бунт буйних майбутніх рас,

Полум’я, на котрім тьма розтала,

Вибух крові, що зарокотала

Карою на довгу ніч образ.

fff

fff

Лютий зір прозрілого раба,

Гонга, що синів свяченим ріже,—

У досвітніх загравах — степах

З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч — усміх, ласка, мати

І садок вишневий коло хати.

ааа

Объяснение:

Автор – Євген Маланюк
Рік написання – 1930
Літературний рід: лірика
Жанр: сонет
Вид лірики: громадянська
Ідея – возвеличення Шевченка, усвідомлення нaдзвичайної місії поетa для українсьої мови.
Провідний мотив: роль митця в національному відродженні України, полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів.
Віршовий розмір: хорей.
Римування: кільцеве( перший і другий чотиривірші), перехресне ( третій чотиривірш), суміжне (двовірш).