Уявлення про нові пригоди тома сойєра

том сойєр – підліток з маленького провінційного містечка санкт-петербург на міссісіпі, великий непосидько, неслухняне хлопченя, що живить заздрість до справжньої свободи свого знайомця безпритульного гекльберри финна. обмежений нескінченними благочестивими настановами, які примушує його вислуховувати виховуюча т. тітка поллі, він вічно їй докучає, піддававшись всякий раз покаранню, що перетворюється на гру. нудьгуючи на уроках в недільній школі, т.

завжди готовий на найвідчайдушніші пригоди, про які він прочитав в книжках про піратів, благородних грабіжників, їх прекрасних полонянок і заритих кладах. хлоп’ячі затії несподівано зіштовхують т. з далеко не дитячими проблемами повсякденного життя містечка. безтурботність і почуття власної захищеності у світі, овіяному для нього романтикою, поколеблены у т. після зіткнення з новим, таким, що хоча і не відкривається йому в усій повноті світом дорослих. з непростих, навіть небезпечних ситуацій т.

вибирається не за тверезого роздуму, а по натхненню, ведений вигадкою, що захоплює його. невикорінна жадоба до пригод і ефектних вчинків врешті-решт є т. зійти на вершину, прославившись не лише серед однолітків, але і в усьому містечку. т. надані риси, характерні особливо для персонажів ійської дитячої літератури, що оспівувала живих хлопчиків, покликаних бути лідерами серед своїх однолітків.

він несерйозний і у своїх серйозних підприємствах, тому що не бачить їх важливості, проте, все на світі перетворюючи на гру, грає з відмінною серйозністю. в майбутньому йому, мабуть, уготована доля зразкового громадянина, який засвоїть усі доброчесності, що викликали інстинктивний опір, поки до них насильно залучали т. вихователі і нудні дорослі. т.

не роздумує, чи заслуговують виправдання застосовувані до нього виховні засоби(різка за недисциплінованість в школі, білення огорожі у святковий день за витівку будинку або забруднений костюм), а також не представляє істинної природи цінностей, які йому хотіли б прищепити. уявлення тома про моральність по-дитячому невизначені, але він зовсім не зазіхає на громадські норми.