Украинськи народни писнi про кохання

ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ 
Їхав козак за Дунай,
 Сказав: "Дівчино, прощай!
 Ти, конику вороненький,
 Неси та гуляй!"
 "Постій, постій, козаче,
 Твоя дівчина плаче,
 Як ти мене покидаєш,-
Тільки подумай!"
 "Білих ручок не ламай,
 Ясних очок не стирай,
 Мене з війни зі славою
 К собі ожидай!"  
"Не хочу я нікого,
 Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
 А все пропадай!"