Які картини ви уявляєте, коли читаєте вірш Лесі Українки "Тиша морська"? Текст - розповідь.
Коли читала вірш Лесі Українки "Тиша морська", уявила картину спокою та гармонії на морі одного чудового сонячного дня.
Перед очима розкинулось безкрайне блакитне море. Небо ясне, де - не - де пропливають по ньому хмаринки. Погода напрочуд лагідна. Ясне сонечко піднялось на сході і покотилося у височінь. Кинуло проміння до моря і морська блакить позолотіла. Вітер стих, "ледве- ледве колихає море хвилі". В далечінь пливуть човни. На них білосніжні вітрила. Вони ніби нерухомі, тільки вправно рухаються весла.
Коли читала вірш Лесі Українки "Тиша морська", уявила картину спокою та гармонії на морі одного чудового сонячного дня.
Перед очима розкинулось безкрайне блакитне море. Небо ясне, де - не - де пропливають по ньому хмаринки. Погода напрочуд лагідна. Ясне сонечко піднялось на сході і покотилося у височінь. Кинуло проміння до моря і морська блакить позолотіла. Вітер стих, "ледве- ледве колихає море хвилі". В далечінь пливуть човни. На них білосніжні вітрила. Вони ніби нерухомі, тільки вправно рухаються весла.
Від моря віє спокоєм і тишиною.