Лі Бо або Лі Тай-Бо (кит.: 李白; піньїнь: Lǐ Bó, 701 — 762) — китайський поет періоду династії Тан. Разом із Ду Фу вважається одним з найвидатніших поетів в історії китайської літератури[1]. Від нащадків отримав прізвисько «безсмертний поет» (кит. 詩仙) (варіанти перекладу — «поет-святий», «геніальний поет»)[2].