Чого людині треба навчитися у природи? Досить цікаве питання... У роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. Воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. А насправді треба небагато. Треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.
Природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. Ми не в змозі протистояти стихії. Повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. Чи не є це "актом правосуддя"? Чи не є це своєрідним сигналом до людства: "Зупини цей шлях знищення!" Варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.
І коли ми врешті-решт подорослішаємо? Коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? Адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? Чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "Пробачте нас за ваше майбтнє..."
Чого людині треба навчитися у природи? Досить цікаве питання... У роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. Воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. А насправді треба небагато. Треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.
Природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. Ми не в змозі протистояти стихії. Повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. Чи не є це "актом правосуддя"? Чи не є це своєрідним сигналом до людства: "Зупини цей шлях знищення!" Варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.
І коли ми врешті-решт подорослішаємо? Коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? Адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? Чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "Пробачте нас за ваше майбтнє..."