Твір на тему: яка вона,людина доби відродження? оч

Епоха Відродження прийшла на зміну Середньовіччю, надавши потужно­го імпульсу подальшому розвитку культури. Відродження розпочалося в Італії у XIV ст., а потім поширилося в багатьох країнах Західної і Східної Європи: у Фран­ції, Німеччині, Нідерландах, Польщі (кінець XV — початок XVI ст.), в Англії, Іс­панії, Чехії (середина XVI — початок XVII ст.). 2. Чому нова історична доба дістала таку назву? .?. Як гуманісти доби Відродження ставилися до релігії?

2. Яку роль у духовному житті Європи доби Відродження відіграло винайдення кни­годрукування?

У середині XV століття німець Йоганн Гутенберг винайшов б друкування книг. Писане слово перестало бути монополією вузького кола багатіїв і стало до­ступним широкому загалу.

3. Як у мистецтві відбилася закоханість митців Відродження у земне життя?

Нове мистецтво набуло світського життя. В живописі з’являються нові теми, не пов’язані з церквою; малярі залюбки малюють обличчя мирян — містян, уче­них, людей мистецтва, представників знаті. На зламі XV—XVI ст. жили і творили геніальні італійські художники Рафаель Санті, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті. В їхньому мистецтві людина постає сповненою почуття власної гід­ності, гордості. Мотив покори, схиляння перед долею та страждання у них при­тишується, а то й зовсім зникає.

Зодчі починають дбати про красу не лише церковних, а й звичайних, бюргер­ських будинків. Похмурі замки середньовіччя поступаються місцем просторим палацам, заповненим повітрям та світлом, прикрашеним розписами та скульпту­рами. В Парижі в цей час зводиться королівський палац Лувр, в Італії — чудові палаццо римської знаті. Народжується світська музика. В стінах венеціанського собору святого Марка звучить інструментальний концерт, побудований на танцю­вальних та пісенних мелодіях простого люду.

4. Якою постає людина зі сторінок літературних творів Ренесансу?

У своїх творах письменники Ренесансу, сприйнявши ідеали гуманізму, зобра­жували людину не як грішну і низьку істоту, а як прекрасне і досконале створін­ня. Особливо це позначилось на жіночих образах. Жінка в цю епоху зображена рівнею з чоловіками, а іноді навіть такою, що перевищує їх. В епоху Ренесансу людина відкрила для себе незнану до цього радість самостійно вирішувати свою долю, ставити перед собою мету і прямувати до неї. На цьому шляху на неї чека­ла небезпека трагічних помилок. Але відмовитися від цієї свободи людина вже не могла і не хотіла. Трагізм існування — характерна риса європейської культури, що робить її несхожою на культуру Сходу.

5. Яку роль у сонетах Петрарки відіграють описи природи?

У сонетах Петрарки багато пейзажних замальовок, які є тлом до розкриття по­чуттів ліричного героя Поет благословляє день і рік, коли його навіки сп’янила краса коханої, називає щасливими квіти і трави, що прим’яті слідами чудових ні­жок, відмовляється від усієї земної краси, адже кохана назавжди покинула цей світ.

6. Чому «Декамерон» Боккаччо не визнавався його сучасниками?

Читачам, сучасникам Боккаччо, «Декамерон» здавався задовгим, а тому нуд­ним. Та ще й героями твору були прості люди з їхніми болями і сподіваннями, радощами і горем.

7. Чому твір Сервантеса «Дон Кіхот» називають «романом великої дороги»?

Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів і вирішивши повторити подви­ги героїв, вирушає у мандри дорогами Іспанії. У цій важкій і довгій подорожі на нього чекають пригоди, зустрічі з різними людьми. Значна частина роману — це нескінченна подорож героя, боротьба зі злом, утвердження принципів лицарства.