Свіфтівська критика людських вад у творі дж. свіфт мандри гулівера

ответ:

світову славу відомому ійському письменнику-романісту приніс його роман " гуллівера", де автор вдався до алегоричного зображення сучасної йому ії. і цей його роман — нищівна сатира на ію, її монархів, закони та звичаї, які панували в країні. письменник у цьому творі виразно й майстерно висміює недоліки, людські вади.

трьохщогловий бриг "антилопа", знявшись з якоря у бристолі, відпливав у південний океан. на борту його знаходився корабельний лікар-хірург гуллівер, який понад усе любив мандрувати. відпливаючи із конкретного, реально існуючого на будь-якій карті портового містечка, гуллівер потрапляє волею письменника у дивовижні країни — ліліпутію та бробдингем, де й знайомиться зі звичаями мешканців, їх способом життя, законами та традиціями.

що ж побачив там гуллівер? що так здивувало його?

по-перше, ці країни — ліліпутія і бробдингем — просто не існують. вони вигадані, несправжні. по-друге, всі ці події, зображені автором, як нам здається, дійсно відбуваються. а життя в цих казкових країнах дуже схоже на життя європейських держав, яким воно було в ті часи, коли жив свіфт. у ліліпутії і бробдингемі більшість людей, як і в європейських державах, працює. серед ліліпутів є чудові майстри та хлібороби. вони одягають і годують свій маленький народ. а у країні велетнів бідно й просто одягнені люди були першими, кого зустрів гуллівер. як і в житті, тут ми зустрічаємо багатіїв, які живуть за рахунок праці трудівників. в обох країнах мешканці все купують за гроші. гаманці мають і маленькі, і великі люди. і в ліліпутії, і в бробдингемі є обмежені, нерозумні вчені. вони ніколи не чули про інші землі та народи: вчені-ліліпути думали, що скрізь живуть лише ліліпути, а вчені-велетні вирішили, що гуллівер зовсім не людина, а просто "гра природи".

объяснение: