Сумне в оповіданні Славко беркута
​

Відповідь:

для мене найбільш сумним в оповіданні була історія життя Стефка Вуса. Хоч він і сестричка Настя росли без мами і виховувала їх бабуся, але дитинство Стефа було досить щасливим. А коли померла бабуся, здається все навколо Стефка завмерло і сам Стефко закаменів. Коли батько приїхав забирати дітей до міста, Стефко відчайдушно чіпався за все, що міг:  "за одвірок, за ребристий тин, за дерево при дорозі, а батько віддирав його руки, сердито й голосно сварився: — Матимешся у мене, поганий нескребо!

І подумав Стефко, що вже ніхто його не любить: ні теля, ані сонце, ані співуча липа, бо не заховали від батька, — хлопець дивився скоса, затято мовчав і довго пам’ятав той день, коли його відірвали од дерева при дорозі.

Щемливе відчуття жалю і болю викликає згадка Стефка про його бабусю і те, як вона кликала його "кукуликом"

Пояснення: