На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII — початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості.
Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям обов'язку, розумних і благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем, образів, сюжетів, мотивів.
Важливим складником теорії та практики класицизму була встановлена ієрархія жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні: епопея, трагедія, дидактична поема, ода, байка, сатира.
На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII — початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості.
Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям обов'язку, розумних і благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем, образів, сюжетів, мотивів.
Важливим складником теорії та практики класицизму була встановлена ієрархія жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні: епопея, трагедія, дидактична поема, ода, байка, сатира.